CURSOR Блог

4 акценти англійської: як зрозуміти клієнта з Лондона?

Робота ІТ спеціалістів передбачає співпрацю з закордонними замовниками. Дуже ймовірно, що Ви зіштовхнетеся з безліччю акцентів англійської й будете змушені зрозуміти про що йдеться, і для цього корисно розуміти з яким діалектом Ви маєте справу. Лінгвісти відзначають існування близько 160 по всьому світі. І в кожному з них є свої особливості вимови слів. Чи не в кожному місті Британії говорять по-різному, а в Лондоні взагалі цілих чотири акценти, тож спробуємо розібратися, як їх розрізнити та зрозуміти.


Received Pronunciation — класична британська

Стандартна британська, яка вважається одним з основних акцентів англійської мови. Її ще називають «Queen English» і «BBC English», тому що на RP акценті говорить королівська сім'я і вища аристократія, а ще це офіційний акцент британських ЗМІ.

У всіх британських словниках транскрипції слів подаються як раз для RP.
Сам термін «Received Pronunciation» ввів Деніел Джонс, відомий британський лінгвіст і фонетист. А саме слово «received» в даному контексті варто розуміти як «бажаний», а не «отриманий».

Звучання стандартної англійської знають практично всі студенти, хто вчить цю мову в університетах. Навіть ті, хто вчить американську англійську. Але давайте все ж трохи зупинимось на особливостях вимови на прикладі одного з випусків новин на BBC.


Одна з найбільш помітних відмінностей від американського акценту — вимова звуку [a:] в складах з наголосом. У словах grass, pass, bath звучить довге [a:] - звук голосної утворюється біля кореня язика. В американській англійській вимовляється переднє [æ].
Вимова слова «can not» є найбільш зручною для опанування основ RP. У стандартній англійській це слово звучить як [kɑːnt], з довгою голосною. Але, якщо не протягнути її, а вимовити коротко, то «не можу» перетвориться в грубу англійську лайку. Правда, більшість носіїв мови ставляться до таких помилок вимови в цілому лояльно — іншими словами, просто ржуть над цим.

В американській англійській такої ситуації не виникає, тому що «can not» вимовляється як [kænt] — нічого спільного з [kʌnt].

Одна з головних переваг стандартної англійської — її розуміють скрізь. Навіть, якщо Ви опинитеся десь в селі в Уельсі, то Вас з RP зрозуміють. Правда, не факт, що Ви зрозумієте співрозмовника, але це все одно краще, ніж нічого.

У Британії є багато противників RP, які намагаються зберегти свої локальні акценти. Вони презирливо дивляться на «posh english» — «аристократичну англійську». Але проживають вони переважно в провінції, а в Лондоні RP розуміють і приймають.

Кокні — акцент робітничого класу


Кокні — дуже старий діалект англійської, поширений в лондонському Іст-Енді. Східна частина міста історично була промисловим центром і протилежністю «елітного» Вест-Енду. Так склалося, що в Іст-Енді жили небагаті робочі та іммігранти. В такому закритому суспільстві в цій частині міста утворився свій акцент — кокні.

Раніше однією з головних його особливостей був римований сленг. Коли оригінальне слово в мові замінювалося фразою, яка з ним римується:

  • Bees and Honey - Money (Бджоли та мед — гроші)
  • Loaf of Bread - Head (Буханець хліба — голова)
  • Mince Pies - Eyes (Фруктовий пиріг — очі)
  • Weasel and Stoat - Coat (Ласка і горностай — пальто)

Зараз римований кокні не використовують в розмовній мові. Як жарт або стьоб — може бути. Але щоб так говорити постійно — такого вже немає.

При цьому сам акцент ще поширений. Під впливом глобалізації він поступово починає згладжуватися, але окремі особливості вимови є у багатьох медійних персон.

Візьмемо, наприклад, Адель. Популярна співачка народилася в Тоттенхемі, і в її мови є безліч фонетичних особливостей кокні.


Зверніть увагу, як звучить звук [θ] в словах «everything» і «thing». Адель вимовляє його як [f]. Тобто, [evrifɪŋ] і [fɪŋk]. Ця особливість характерна практично для всіх кокні — і по ній найпростіше впізнати. За таким же принципом звук [ð] перетворюється в [v].

Звук [h] в слові «have» та інших словах з ним на початку випадає. В RP його чітко чутно.
Адель же вимовляє «have» як ['əv]. У кокні в більшості ненаголошених складів звук [h] пропадає повністю або замінюється гортанною перемичкою.

І ще одна особливість, яка проявляється в Адель раз через раз. В акценті кокні слово «my» часто вимовляється як «me». Тобто, словосполучення «my mom» буде звучати як «me mom».

В інших випадках голосні звуки кокні вимовляються ширше, ніж в RP. Ось тільки чистий кокні можна зустріти хіба що у старих жителів Іст-Енду. Молодь в основному використовує лише невелику частину особливостей акценту.

До речі, у фільмах «Володар кілець» дуже цікаво обігруються британські акценти. Кокні дістався оркам. Причому, не тільки у всесвіті Толкіна. Орки в «Вархаммер 40 000» теж розмовляють на кокні. Звичайно, це можна пояснити тим, що випнуті нижні ікла заважають промовляти деякі звуки, але рішення все одно цікаве.

Естуарна англійська — щось середнє між RP і кокні


Якщо попередній акцент поступово зникає, то естуарна англійська зміцнюється на території Лондона і Британії в цілому.

Формально, Estuary English — це навіть не самобутній акцент, а збірна солянка деяких особливостей інших вимов. Найбільше він взяв з кокні. Деякі лінгвісти вважають естуарну англійську перехідною ланкою між RP і кокні.

Але при цьому EE вже давно вийшов з «промислової зони». Багато британських бізнесменів говорять з цим акцентом, щоб підкреслити класовий розрив між ними та аристократами.

Багато людей пишаються своїм простим походженням, тому принципово не хочуть використовувати RP.

Естуарна англійська — це вкрай гнучка система. Тут немає єдиних особливостей фонетики. Але найчастіше вона включає наступні, які також притаманні кокні:

Вимова звуку [l]. Він звучить як завгодно, але тільки не [l]. Слово «milk», наприклад, перетворюється в «miwk». «Sold» - як [sɔʊd], а не [səʊld]. А фраза «girl out» взагалі як [ɡɛo æoʔ].

Гортанні зупинки. По суті це різновид звуку, коли корінь язика перекриває гортань. Практично один в один з тим, як Ви ковтаєте слину. Так ось, він часто замінює звук [t]. Багатостраждальне «can not» в естуарній звучить як [kɑːnʔ], а «better» взагалі перетворюється в «beh-eh».

Актор Рікі Джервейс — прямо-таки еталонний приклад акценту EE. Зверніть увагу на фразу «It does not get any better». Слово «better» у нього перетворюється в «beh-eh» з гортанною зупинкою.


Просто послухайте, наскільки відрізняється цей акцент від стандартного. Начебто все зрозуміло, але швидка мова звучить дуже дивно.

При цьому найпомітніші фонетичні особливості з кокні EE не використовує. Заміна «th» на «f» і «v» зустрічається нечасто — раніше її взагалі не було, але естуарна англійська продовжує змінюватися. Випадання звуку [h] теж немає.

Її можна назвати розмовним варіантом мови, якою розмовляють нейтіви. Для студента, який вивчає англійську як іноземну, його звучання буде трохи незвичним, але в цілому жодних проблем для розуміння.

Multicultural London English — найновіший з акцентів


MLE — це дуже молодий акцент, на який лінгвісти стали звертати увагу тільки в кінці XX століття.

Носії MLE в більшості — це люди з різною етнічною приналежністю і культурними особливостями. У дослідженні ESRC подається дуже цікава думка, що сам акцент виник під впливом приїжджих, які вивчили англійську як другу мову і прижилися в Британії.

Якщо узагальнити, то в Multicultural London English зібралися пом'якшені особливості акцентів людей, для яких англійська — друга мова. Тобто, коли Ви вивчите англійську до вільного розмовного рівня і поживете рік-другий в Британії, можете говорити, що у Вас акцент MLE — і це буде дуже недалеко від правди.

Граматичних особливостей ми тут не торкаємося, а в MLE вони є. Тому що соціолект (так, саме так його називають) допускає певний рівень розбіжностей з класичною граматикою.

Ось кілька значних фонетичних особливостей акценту:
  • «Th» часто артикулюється як «t» або «d». Так «think» перетворюється в [tɪŋk], «that» і [dæt].
  • Звук [h] не опускається взагалі. Тут прямо повна протилежність кокні. У всіх словах він артикулюється чітко.
  • Пливучі звуки [æ], [ʌ], [ɑ], [ɐ]. По суті тут немає достатньо чіткої артикуляції голосних. Тому передні, середні та задні голосні можуть взаємозамінитись. Це не зовсім правильно з точки зору RP, але цілком собі реальність сьогодні.

Британський репер Stormzy говорить якраз з MLE акцентом. І іноді також нехтує правильною граматикою заради швидкості мови. Послухайте його інтерв'ю:


До речі, нерозуміння, як створюються голосні в мові — це одна з найбільш поширених проблем студентів. Потрібно окремо опрацьовувати, де який звук потрібен і як його досягти.

Якихось загальних правил по цьому акценту немає. Це нормально, що дві різні людини можуть артикулювати звуки трохи по-різному. MLE ще молодий, тому все ще змінюється під впливом глобалізації та імміграції.

Серед молоді до 25 років MLE вважається одним з найбільш поширених акцентів.

Підсумок


Навіть в столиці Великобританії немає єдиного акценту. Але це нормально. Мова — динамічна система, яка постійно розвивається.

Насправді зрозуміти ці акценти англійської нескладно. Куди простіше, ніж сприйняти англійську з китайською або індійською вимовою. Багато залежить від натренованості Вашого вуха. Мозок поступово звикає до звучання певних слів і фраз, тому деякі особливості акценту перестають мати значення.

Але для студента, який вчить англійську, RP — це мастхев. Змінювати свій акцент варто вже, коли живеш у Британії та крутишся в певних колах, де популярніший конкретний акцент. А можна взагалі не заморочуватися і говорити на RP. Адже в мові головне, щоб Вас розуміли.
Статті