4 акценти англійської: як зрозуміти клієнта з Лондона?
Робота ІТ спеціалістів передбачає співпрацю з закордонними замовниками, тож, як-не-як, Ви повинні їх розуміти. Розбираємося з вимовою для легшого сприйняття.
Student_Rostik_Laba

Робота ІТ спеціалістів передбачає співпрацю з закордонними замовниками. Дуже ймовірно, що Ви зіштовхнетеся з безліччю акцентів англійської й будете змушені зрозуміти про що йдеться, і для цього корисно розуміти з яким діалектом Ви маєте справу. Лінгвісти відзначають існування близько 160 по всьому світі. І в кожному з них є свої особливості вимови слів. Чи не в кожному місті Британії говорять по-різному, а в Лондоні взагалі цілих чотири акценти, тож спробуємо розібратися, як їх розрізнити та зрозуміти.

Received Pronunciation — класична британська

Стандартна британська, яка вважається одним з основних акцентів англійської мови. Її ще називають «Queen English» і «BBC English», тому що на RP акценті говорить королівська сім'я і вища аристократія, а ще це офіційний акцент британських ЗМІ. У всіх британських словниках транскрипції слів подаються як раз для RP.

Сам термін «Received Pronunciation» ввів Деніел Джонс, відомий британський лінгвіст і фонетист. А саме слово «received» в даному контексті варто розуміти як «бажаний», а не «отриманий».

Звучання стандартної англійської знають практично всі студенти, хто вчить цю мову в університетах. Навіть ті, хто вчить американську англійську. Але давайте все ж трохи зупинимось на особливостях вимови на прикладі одного з випусків новин на BBC.
Одна з найбільш помітних відмінностей від американського акценту — вимова звуку [a:] в складах з наголосом. У словах grass, pass, bath звучить довге [a:] - звук голосної утворюється біля кореня язика. В американській англійській вимовляється переднє [æ].

Вимова слова «can not» є найбільш зручною для опанування основ RP. У стандартній англійській це слово звучить як [kɑːnt], з довгою голосною. Але, якщо не протягнути її, а вимовити коротко, то «не можу» перетвориться в грубу англійську лайку. Правда, більшість носіїв мови ставляться до таких помилок вимови в цілому лояльно — іншими словами, просто ржуть над цим.

В американській англійській такої ситуації не виникає, тому що «can not» вимовляється як [kænt] — нічого спільного з [kʌnt].

Одна з головних переваг стандартної англійської — її розуміють скрізь. Навіть, якщо Ви опинитеся десь в селі в Уельсі, то Вас з RP зрозуміють. Правда, не факт, що Ви зрозумієте співрозмовника, але це все одно краще, ніж нічого.

У Британії є багато противників RP, які намагаються зберегти свої локальні акценти. Вони презирливо дивляться на «posh english» — «аристократичну англійську». Але проживають вони переважно у провінції, а в Лондоні RP розуміють і приймають.

Кокні — акцент робітничого класу

Кокні — дуже старий діалект англійської, поширений в лондонському Іст-Енді. Східна частина міста історично була промисловим центром і протилежністю «елітного» Вест-Енду. Так склалося, що в Іст-Енді жили небагаті робочі та іммігранти. В такому закритому суспільстві в цій частині міста утворився свій акцент — кокні.

Раніше однією з головних його особливостей був римований сленг. Коли оригінальне слово в мові замінювалося фразою, яка з ним римується:

Bees and Honey — Money (Бджоли та мед — гроші);
Loaf of Bread — Head (Буханець хліба — голова);
Mince Pies — Eyes (Фруктовий пиріг — очі);
Weasel and Stoat — Coat (Ласка і горностай — пальто).

Зараз римований кокні не використовують в розмовній мові. Як жарт або стьоб — може бути. Але щоб так говорити постійно — такого вже немає. При цьому сам акцент ще поширений. Під впливом глобалізації він поступово починає згладжуватися, але окремі особливості вимови є у багатьох медійних персон.

Візьмемо, наприклад, Адель. Популярна співачка народилася в Тоттенхемі, і в її мови є безліч фонетичних особливостей кокні.
Зверніть увагу, як звучить звук [θ] в словах «everything» і «thing». Адель вимовляє його як [f]. Тобто, [evrifɪŋ] і [fɪŋk]. Ця особливість характерна практично для всіх кокні — і по ній найпростіше впізнати. За таким же принципом звук [ð] перетворюється в [v].

Звук [h] в слові «have» та інших словах з ним на початку випадає. В RP його чітко чутно.
Адель же вимовляє «have» як ['əv]. У кокні в більшості ненаголошених складів звук [h] пропадає повністю або замінюється гортанною перемичкою.

І ще одна особливість, яка проявляється в Адель раз через раз. В акценті кокні слово «my» часто вимовляється як «me». Тобто, словосполучення «my mom» буде звучати як «me mom».

В інших випадках голосні звуки кокні вимовляються ширше, ніж в RP. Ось тільки чистий кокні можна зустріти хіба що у старих жителів Іст-Енду. Молодь в основному використовує лише невелику частину особливостей акценту.

До речі, у фільмах «Володар кілець» дуже цікаво обігруються британські акценти. Кокні дістався оркам. Причому, не тільки у всесвіті Толкіна. Орки в «Вархаммер 40 000» теж розмовляють на кокні. Звичайно, це можна пояснити тим, що випнуті нижні ікла заважають промовляти деякі звуки, але рішення все одно цікаве.

Естуарна англійська — щось середнє між RP і кокні

Якщо попередній акцент поступово зникає, то естуарна англійська зміцнюється на території Лондона і Британії в цілому.

Формально, Estuary English — це навіть не самобутній акцент, а збірна солянка деяких особливостей інших вимов. Найбільше він взяв з кокні. Деякі лінгвісти вважають естуарну англійську перехідною ланкою між RP і кокні.
Але при цьому EE вже давно вийшов з «промислової зони». Багато британських бізнесменів говорять з цим акцентом, щоб підкреслити класовий розрив між ними та аристократами. Багато людей пишаються своїм простим походженням, тому принципово не хочуть використовувати RP.

Естуарна англійська — це вкрай гнучка система. Тут немає єдиних особливостей фонетики. Але найчастіше вона включає наступні, які також притаманні кокні:

Вимова звуку [l]. Він звучить як завгодно, але тільки не [l]. Слово «milk», наприклад, перетворюється в «miwk». «Sold» - як [sɔʊd], а не [səʊld]. А фраза «girl out» взагалі як [ɡɛo æoʔ].

Гортанні зупинки. По суті це різновид звуку, коли корінь язика перекриває гортань. Практично один в один з тим, як Ви ковтаєте слину. Так ось, він часто замінює звук [t]. Багатостраждальне «can not» в естуарній звучить як [kɑːnʔ], а «better» взагалі перетворюється в «beh-eh».
Актор Рікі Джервейс — прямо-таки еталонний приклад акценту EE. Зверніть увагу на фразу «It does not get any better». Слово «better» у нього перетворюється в «beh-eh» з гортанною зупинкою.
Просто послухайте, наскільки відрізняється цей акцент від стандартного. Начебто все зрозуміло, але швидка мова звучить дуже дивно. При цьому найпомітніші фонетичні особливості з кокні EE не використовує. Заміна «th» на «f» і «v» зустрічається нечасто — раніше її взагалі не було, але естуарна англійська продовжує змінюватися. Випадання звуку [h] теж немає.

EE можна назвати розмовним варіантом мови, якою розмовляють нейтіви. Для студента, який вивчає англійську як іноземну, його звучання буде трохи незвичним, але в цілому жодних проблем для розуміння.

Multicultural London English — найновіший з акцентів

MLE — це дуже молодий акцент, на який лінгвісти стали звертати увагу тільки в кінці XX століття.
Носії MLE в більшості — це люди з різною етнічною приналежністю і культурними особливостями. У дослідженні ESRC подається дуже цікава думка, що сам акцент виник під впливом приїжджих, які вивчили англійську як другу мову і прижилися в Британії.

Якщо узагальнити, то в Multicultural London English зібралися пом'якшені особливості акцентів людей, для яких англійська — друга мова. Тобто, коли Ви вивчите англійську до вільного розмовного рівня і поживете рік-другий в Британії, можете говорити, що у Вас акцент MLE — і це буде дуже недалеко від правди.

Граматичних особливостей ми тут не торкаємося, а в MLE вони є. Тому що соціолект (так, саме так його називають) допускає певний рівень розбіжностей з класичною граматикою.

Ось кілька значних фонетичних особливостей акценту:

«Th» часто артикулюється як «t» або «d». Так «think» перетворюється в [tɪŋk], «that» і [dæt].
Звук [h] не опускається взагалі. Тут повна протилежність кокні. У всіх словах він артикулюється чітко.
Плаваючі звуки [æ], [ʌ], [ɑ], [ɐ]. По суті тут немає достатньо чіткої артикуляції голосних. Тому передні, середні та задні голосні можуть взаємозамінитись. Це не зовсім правильно з точки зору RP, але цілком собі реальність сьогодні.

Британський репер Stormzy говорить якраз з MLE акцентом. І іноді також нехтує правильною граматикою заради швидкості мови. Послухайте його інтерв'ю:
До речі, нерозуміння, як створюються голосні в мові — це одна з найбільш поширених проблем студентів. Потрібно окремо опрацьовувати, де який звук потрібен і як його досягти. Якихось загальних правил по цьому акценту немає. Це нормально, що дві різні людини можуть артикулювати звуки трохи по-різному. MLE ще молодий, тому все ще змінюється під впливом глобалізації та імміграції.

Серед молоді до 25 років MLE вважається одним з найбільш поширених акцентів.

Підсумок

Навіть в столиці Великобританії немає єдиного акценту. Але це нормально. Мова — динамічна система, яка постійно розвивається.

Насправді розрізняти ці акценти нескладно. Куди простіше, ніж розуміти англійську з китайською або індійською вимовою. Багато залежить від натренованості Вашого вуха. Мозок поступово звикає до звучання певних слів і фраз, тому деякі особливості акценту перестають мати значення.

Але для студента, який вчить англійську, RP — це маст хев. Змінювати свій акцент варто вже, коли живеш і Британії та крутишся в певних колах, де популярний конкретний акцент. А можна взагалі не заморочуватися і говорити на RP. Адже в мові головне, щоб Вас розуміли.
Сподобалась стаття? Оціни її!
Отримуйте корисну інформацію першими!

Отримуйте корисну інформацію першими!
Сподобалась стаття? Підписуйтесь та отримуйте корисну інформацію першими!
Ми гарантуємо кожному нашому читачу відсутність спаму, нав'язливої реклами та вторинної інформації.